ДТП у стані сп’яніння: чи можливий штраф замість позбавлення волі?

І водіїв і потерпілих часто цікавить питання – чи може суд призначити штраф за ДТП у стані алкогольного сп’яніння (в кримінальній справі, де потерпілим завдано тілесних ушкоджень). В даній статті на конкретних прикладах відповімо на це питання.

1. Покарання за ДТП у стані сп’яніння (ст. 286-1 КК України)

В Кримінальному кодексі України з 2021 року є окрема стаття, яка передбачає більш сувору відповідальність за ДТП з потерпілими, якщо воно було вчинено водієм в стані сп’яніння. Це стаття 286 з позначкою «1» (286-1).

Покарання за ст. 286-1 КК України залежить від того, якого ступеню тяжкості травми у потерпілого.

Як бачимо, всі види покарань передбачають позбавлення волі.

Коли в Кримінальний кодекс України вносили зміни і посилювали відповідальність за ДТП вчинене водієм саме в стані сп’яніння, основна мета законодавця була зробити так, щоб винний водій ОБОВ’ЯЗКОВО поніс кримінальне покарання. Тому внесені зміни:

• ПОВНІСТЮ виключили можливість закриття кримінальної справи за примиренням між водієм та потерпілим (за ст. 46 КК України);
• ПОВНІСТЮ виключили можливість судам звільняти обвинувачених від відбування покарання з іспитовим строком.

Але все ж таки за певних умов суд може призначити штраф за ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

2. Коли можливий штраф замість позбавлення волі

🔶 Угода з потерпілим (ч. 1 ст. 286-1 КК України)

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає такий інструмент як укладення угоди з потерпілим. В такій угоді обвинувачений і потерпілий домовляються про:

• розмір шкоди та порядок її відшкодування потерпілому;
• узгоджують покарання та надають згоду на його призначення.

Обвинуваченого таким чином максимально зацікавлюють знайти спільну мову з потерпілим і відшкодувати йому повністю завдану шкоду, а в обмін він отримує чималий бонус – одразу в такій угоді домовляється з потерпілим (не з прокурором, не з судом – а саме з потерпілим) яке покарання він понесе.

І от якраз справи за ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу (нагадаю – це справи, де у потерпілих середньої тяжкості тілесні ушкодження) підпадають під можливість укладення угод з потерпілим.

На перший погляд все доволі просто, але це не так. Якщо водій домовився з потерпілим, відшкодував завдану шкоду, узгодив в угоді про примирення призначення штрафу замість позбавлення волі – це ще не означає, що суд таку угоду затвердить.

Законом передбачені наступні підстави, за яких суд може відмовити в затвердженні угоди з потерпілим:

• ⚖️ Суперечність закону: Угода порушує КК або інші закони (неправильна кваліфікація).
• 🌍 Інтереси суспільства: Угода не відповідає суспільним інтересам.
• 🛡 Права осіб: Порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
• 🤝 Недобровільність: Є підстави вважати, що угода укладена не добровільно.
• 📜 Нереальні зобов’язання: Обвинувачений фізично не може виконати умови угоди.
• 🔍 Немає вини: Відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

🔶Більш м’яке покарання за ст. 69 КК України

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

На перший погляд також може здатись, що це доволі просто. Наприклад, водій відшкодував завдану шкоду, має гарні характеристики (з місця проживання, роботи), міцні соціальні зв’язки (сім’я, діти) – тобто вже є перелік обставин, що пом’якшують покарання. Але на практиці суди часто критично оцінюють можливість призначення штрафу замість позбавлення волі у справах з ДТП, в яких водій був у стані сп’яніння.

Дійсно є певний відсоток справ, в яких суди першої інстанції призначають покарання у вигляді штрафу. Однак не багато з цих вироків залишаються в силі після перегляду в апеляційному порядку.

3. Судова практика у справах за ст. 286-1 КК України

⚖️Скасовано вирок про призначення більш м’якого покарання за ст. 69 КК України в справі за ч. 2 ст. 286-1 КК України

В квітні 2023 року водій, будучи в стані алкогольного сп’яніння, під час виконання маневру обгону попереду їдучого автомобіля, не обрав безпечну швидкість свого руху, в результаті чого втратив можливість постійно контролювати рух свого транспортного засобу, допустив виїзд керованого ним автомобіля на ліве узбіччя, де допустив наїзд на пішохода.

Пішохід отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Вироком суду першої інстанції водія визнано винуватим за ч. 2 ст. 286-1 КК України і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Суд зазначив, що при призначенні такого покарання було враховано: визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, усвідомлення неправомірності своїх дій, засудження обвинуваченим своєї поведінки, добровільне відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди, особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується з місця проживання, допомагає батькам у веденні домашнього господарства, є особою, раніше не судимою, на обліку у лікаря психіатра і лікаря нарколога не перебуває.

Прокурор з вироком не погодився та подав апеляцію.

Вироком Київського апеляційного суду вирок суду першої інстанції скасовано. Обґрунтовуючи своє рішення апеляційний суд зазначив таке:

«…при ухваленні вироку суд першої інстанції не обґрунтував, яким є зв`язок обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 із вчиненим злочином і чому вони істотно знизили його тяжкість. Крім того суд першої інстанції не виклав обґрунтування співмірності призначеного покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 2 ст. 286-1 КК, враховуючи, що призначене ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в силу ст. 51 КК посідає перше місце у системі кримінальних покарань та вважається найбільш м`яким.»

Кінцеве рішення: апеляційним судом призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. Верховний Суд залишив це рішення без змін.

⚖️Суд відмовив у затвердженні угоди з потерпілим, бо це суперечить інтересам суспільства

Приклад іншої справи. В квітні 2024 року водій автомобіля, рухаючись в місті Бровари, проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофору, не впорався з керуванням, виїхав на тротуар та збив чотирьох пішоходів – троє дорослих та маленьку дитину.

За результатами огляду водія на місці ДТП було встановлено, що він перебуває в стані сильного алкогольного сп’яніння.

ДТП відбулось в людному місці, з масою свідків. Водієм виявився місцевий чиновник, що в сукупності надало справі великого суспільного розголосу.

В цій справі обвинувачений уклав угоду про примирення з кожним із потерпілих.

• дитині та її батькам відшкодовано 24 тис. доларів;
• іншим потерпілим 460 та 270 тисяч гривень відповідно.

Потерпілі в укладених угодах погодились на призначення покарання водію у вигляді штрафу в розмірі 34 тис. грн.

Вироком суду першої інстанції суд затвердив цю угоду та призначив покарання у вигляді штрафу. Прокуратура при цьому з вироком не погодилась, вважаючи, що угода про примирення суперечить суспільним інтересам, а тому не може бути затверджена.

Ухвалою Київського апеляційного суду рішення суду першої інстанції було скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції. Своє рішення суд пояснив наступним чином:

«…суд недостатньо врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме характер порушених вимог Правил дорожнього руху, адже ОСОБА_7 26 квітня 2024 року, керуючи автомобілем марки «VOLVO XC90», перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи у крові, відповідно до висновку токсикологічної експертизи, етиловий спирт в концентрації 3,89 проміле, що в 19 разів перевищує допустиму законом норму, проїхав на червоний сигнал світлофору, виїхав на правий тротуар поблизу ресторану «KFC», фактично у натовп людей, та спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження чотирьом особам, в тому числі малолітній дитині. …Отже, у кримінальних провадженнях щодо двооб`єктних кримінальних правопорушень, враховуючи правові позиції Верховного Суду, можна виділити такі критерії їх укладення та затвердження: 1) закон; 2) інтереси суспільства; 3) забезпечення балансу інтересів сторін про примирення. Саме дотримання балансу всіх трьох критеріїв дає можливість прийняти рішення про затвердження угоди. У даному кримінальному провадженні баланс визначених критеріїв не дотриманий, при задоволенні інтересів потерпілих та обвинуваченого, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, поза увагою суду залишились інтереси суспільства, безпека окремих його громадян та явно несправедливе покарання ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, наслідком якого стало спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.»

Висновки

Коли Кримінальний кодекс України доповнювали окремою статтею 286-1 КК України, основна мета законодавця полягала в тому щоб водії, які, будучи в стані сп’яніння, вчинили ДТП з потерпілими могли понести покарання тільки у вигляді позбавлення волі.

Не зважаючи на це, все ще існує процесуальний механізм, за яким винному водію можуть призначити більш м’яке покарання:

• укладення угоди з потерпілим (лише щодо злочинів за ч. 1 ст. 286-1 КК України);
• посилання на ст. 69 КК України – наявність більше ніж двох пом’якшуючих обставин.

Однак практична реалізація цих механізмів є дуже складною, тому дуже малий відсоток справ завершується призначенням штрафу замість позбавлення волі в даній категорії справ.

FAQ: Поширені питання в кримінальних справах по ДТП в стані сп'яніння

Потрапили в ДТП?

Звертайтесь за допомогою до адвоката

Подзвонити

Якщо у Вас виникли додаткові питання, або Вам потрібна правова допомога адвоката, телефонуйте: + 38 (063) 604 85 73.